«KIP & modern Psychoanalyses  – Womens Perspectives»

Запрошуємо прийняти участь в науково-практичному семінарі на тему «Символдрама і сучасний психоаналіз: жіноча перспектива».

Реєстраційна форма: https://forms.gle/WCmnzdLjp9CptJqB9

Після реєстрації можете оплатити участь за реквізитами вказаними нижче.

Вартість участі у науково-практичному семінарі

• при оплаті до 30 вересня (включно) 2024р. — 3000 грн (для членів ІРСГП  — 2700 грн);
• при оплаті до 31 жовтня (включно) 2024р. — 3300 грн (для членів ІРСГП  — 3000 грн);
• участь доцентів і уповноважених представників осередку ІРСГП є безкоштовною при умові попередньої реєстрації.
• 1 листопада реєстрація та оплата участі в науково-практичному семінарі закривається

Реквізити до оплати:

Найменування отримувача САЗОНОВА О.В. ФОП

Код отримувача 2572016867

Рахунок отримувача

UA853052990000026006011004575

Назва Банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Коментар до платежу: Навчальний семінар. Прізвище, ім’я, по батькові

За умови успішної реєстрації та оплати вам прийде лист підтвердження.

Ведуча семінару:

Трауде Еберманн (Traude Ebermann), докторка філософії, клінічна психологиня, навчальна терапевтка з КІП, коуч та супервізорка, багаторічна співробітниця (1990-2010) «Жінки консультують жінок» (Відень).

Докторка психотерапевтичних наук в Альпен-Адріа-Університеті м. Клагенфурт. (2017).

Працює експерткою з гендерних питань в університетській освітній програмі для психологів та психотерапевтів.

Авторка книги«Сексуальність в імагінації – заквітчані історії про мушлі. Про дієвість мотивів КІП» (видавництво Psychosozial-Verlag 2019)

Анотація семінару

2 листопада 2024 року

Сценічне розуміння – KIП, імагінації та ГЕНДЕР

Перший день семінару буде присвячений «сценічним подіям» за визначенням Альфреда Лоренцера (2006) та Германа Арґеландера (1992).

Відкритість і цікавість до ефекту сценічної події поглиблює інсайти під час первинного інтерв’ю, а також у процесі кататимно-імагінативної психотерапії та/або переживання імагінації.

У сценічному розумінні ми осягаємо світ іншої людини у всій його повноті,таким, яким він постає перед нами в кожній інтерсуб’єктивній зустрічі.

У професійному контексті, окрім мотивації до первинного контакту, ми також чуємо про реальні життєві події людини. На цьому тлі психотерапевти структурують людину за діагностичними класифікаціями, які поглиблюються за допомогою подальших запитань.

Існує також передсвідомий і несвідомий вимір, який з самого початку відіграє значну роль у взаємодії і постійно виходить на сцену.

За допомогою здебільшого несвідомої пози тіла, виразу голосу (тихо чи голосно, в якому темпі – з паузами чи без них – коли і в які моменти вони виникають) з’являється інформація, сприйняття якої може бути корисним.

Таке утворення окремих сцен формує стосунки, передається інтерв’юеру і може розглядатися в широкому сенсі як процес перенесення-контрперенесення.

Від нас залежить, чи дозволимо ми захопити себе цими несвідомими посланнями, чи побачимо в них важливі підказки, щоб відкрито і з цікавістю реагувати на те, куди ці сліди нас приведуть.

Міхаель Бухгольц (Michael Buchholz, 2019) вважає, що без цих сцен ми навіть не можемо зрозуміти теорії діагностики; теорія потребує конкретної візуалізації того, як симптоми розгортаються на сцені стосунків. Наприклад, теорії психодинаміки не можливо зрозуміти абстрактно; ми можемо зрозуміти і засвоїти їх, лише доторкнувшись до них.

На тлі фундаментальних теорій сценічного розуміння я також детально розгляну перформативність статі, включену в кожну сцену, подібно до того, як Джудіт Батлер (1991) розмірковує про нормативний, бінарний гендерний порядок.

Посилання на феміністичних психоаналітикинь можуть наблизити сценічні події до сучасного фемінізму та квір-дискурсу.

Для ілюстрації цього буде використано віньєтку з випадку та імагінацію «квітка».

Література:

Argelander, Hermann (1992): Das Erstinterview in der Psychotherapie. 5. Aufl. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft

Buchholz, Michael B. (2019):  Szenisches Verstehen und Konversationsanalyse.  Psyche – Z Psychoanal 73, 2019, 414-441.

Butler, Judith (1989): Die Macht der Geschlechternormen und die Grenzen des Menschlichen. Frankfurt am Main: Suhrkamp

Ebermann, Traude (2019): Sexualität  in der Imagination – Blumige Muschelgeschichten. Über die Wirksamkeit von Motiven der Katathym Imaginativen Psychotherapie. Gießen: Psychosozial-Verlag.

Koellreuter, Anna (2000): Das Tabu des Begehrens. Zur Verflüchtigung des Sexuellen in Theorie und Praxis der feministischen Psychoanalyse. Gießen: Psychosozial-Verlag.

Lorenzer, Alfred (2006): Szenisches Verstehen. Zur Erkenntnis des Unbewussten. Marburg: Tectum Verlag.

3 листопада 2024 року

Сценічні події, проілюстровані творчим доробком Нікі де Сен Фаль (1930-2002) та новим мотивом КІП «Амазонка».

У психоаналізі агресія в різних теоретичних підходах розглядається як центральний аспект психологічного розвитку.

У свої праці «По той бік принципу задоволення» (1920, XIII) Зиґмунд Фройд протиставляє потяг до життя (Ерос), також відомий як лібідо, потягу до смерті (Танатосу) як незалежному базовому сексуальному потягу.

Жан Лапланш (1996), розвиваючи теорію потягів Фройда, розглядає агресію як реакцію заблокованого сексуального потягу, що виникає у взаємодії з ранньою матір’ю як первісною спокусницею і носійкою загадкових послань.

Мелані Кляйн, як теоретикиня ранніх об’єктних стосунків, у своїй надзвичайно складній теоретичній концепції зосереджується не на лібідо, а на потязі до смерті як рушійній силі психічного розвитку впродовж усього життя.

Корисно розрізняти агресію як потяг і агресивність як притаманну людині поведінкову позицію до агресивної поведінки.

Це призводить до ГЕНДЕРНОГО фактору: жіноча та чоловіча соціалізація призводять до різної оцінки та інтеграції в Селф: у чоловічому Селф агресивність вимагається як приналежність до маскулінного, у жіночій соціалізації вона має тенденцію до придушення. Розуміння та сприяння гендерній флюїдності має звести до мінімуму цю упередженість.

Творчість франко-американської художниці Нікі де Сен Фаль можна використати для ілюстрації того, як вона, як суб’єкт жіночої статі, увійшла у мистецький світ «нових реалістів», в якому у 60х роках минулого століття все ще повністю домінували чоловіки, завдяки своїм стрілецьким акціям (під назвою «стрілянина» або «шоти»), що можуть бути прочитані як сцени.  Це принесло їй міжнародний успіх.

Це було порушенням табу на символізацію жінок і агресивності в активному поводженні з гвинтівкою. Цією мистецькою акцією Нікі де Сен Фаль привернула увагу до сексуального насильства з боку свого батька.

Художньо вона змінила позицію безпорадної жертви (сексуального) насильства, на активну жінку, яка стріляє!

Вона описала себе як «амазонку мистецтва, яка стріляє в чоловіків, у патріархат».

Натхненна цією ідеєю, Еберман Трауде представить новий мотив KIП «Амазонка» з віньєткою з випадку.

Література:

Ebermann, Traude (2010):Feminismus und KIP oder: Was wir von den Amazonen lernen können. In: Frauen beraten Frauen (Hg.) (T. Ebermann, J. Fritz, K. Macke, B. Zehetner) (2010): In Anerkennung der Differenz. Feministische Beratung und Psychotherapie. Giessen: Psychosozial-Verlag. 147 – 160.

Ebermann, Traude (2012): Symbolisierung von Aggression, Niki de Saint Phalle – und das

(R-)evolutionäre des Motivs „Amazone“. Imagination 1-2: 148-161. Wien: Facultas.

Freud, Sigmund (1920): Jenseits des Lustprinzips. Gesammelte Werke, Bd XIII. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch  Verlag. 1999

Gast, Lili (2000): Metamorphosen des Todestriebes bei Melanie Klein – Überlegungen zum Verhältnis von Phantasie, Geschlecht und Leiblichkeit. In: Löchel, Elfreide (Hg.) (2000): Aggression, Symbolisierung, Geschlecht. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht

Niemeyer-Langer, Susanne (2003): Der kreative Dialog der Künstlerin Niki de Saint Phalle. Eine psychodynamische Betrachtung. Giessen: Psychosozial-Verlag.

Wenskus, Otta(1999): Amazonen zwischen Mythos und Ethnographie. In: Klettenhammer, Sieglinde, Pöder Elfriede(2000). Das Geschlecht, das sich (un)eins ist ? Frauenforschung und Geschlechterforschung in den Kulturwissenschaften. Innsbruck: StudienVerlag. 63 – 72.

Орієнтовний розклад семінару

2 листопада

10.30 – 11.00 – підключення до Zoom-конференції

11.00 – 12.30 – лекція

12.30 – 13.00 – перерва

13.00 – 14.30 – лекція

14.30 – 15.30 – обідня перерва

15.30 – 17.00 – лекція

3 листопада

10.30 – 11.00 – підключення до Zoom-конференції

11.00 – 12.30 – лекція

12.30 – 13.00 – перерва

13.00 – 14.30 – лекція

14.30 – 15.30 – обідня перерва

15.30 – 17.00 – лекція

Остаточний розклад семінару разом з посиланням на Zoom буде відправлено 1 листопада 2024 на вашу електронну пошту з електронної реєстрації.

По організаційним питаннямзвертатись:

• Секретаріат ІРСГП

e-mail: secretary.irsgp@gmail.com

• Климентович Ольга Богданівна

Viber: +380674392191

• Сазонова Олена Володимирівна

e-mail: elenasazonova111@gmail.com

Viber, WhatsApp: +380677472882